"від учора світ збожеволів..."

від учора світ збожеволів

тиша ходить по краю

зазирає з осторогою

в кратер гучномовця

приставлений до риб’ячого рота

аж риба від наруги втопилася

в капканах водоростей

аж ріка захлинулась

власною спробою вийти за береги

над якими вітер

залоскотав себе молодою травою

що заростає колії часу так

ніби нумерація спогадів

починається з кінця пам’яті

яка мов сполохана ящірка

відкидає хвіст вчорашнього дня

в котрому світ збожеволів

і тиша звалилася у кратер гучномовця

в який німувала риба

винесена на берег

при марнославній спробі ріки

вийти за межі комфорту

щоб вітер облишив

розбещувати неповнолітню траву

і мов досвідчений серфінгіст

опанував найвищу хвилю

після якої нам лишиться вологий посмак

як після французького поцілунку

і мінитимуться засвічені погляди

нарешті винесені за обрій

на гребенях світла

21.02.21