"від учора у передмісті..."

від учора у передмісті

півнів перевели на зимовий час

а ми тримаємось за поручні спогадів

обличчями до напрямку руху

й житіє нині мов орхідея

що випнула коріння над горщиком

й так зависла

вітру не вдався бліцкриг по зриванню листя —

на парк тепер чекає довша облога

двоє на лавці прогнозують напрям поривів

слинячи одне одному

цілунками губи

світ божеволіє

божевілля світає

клен роздає дармовисами прапорці

шрами прикрашають дубову кору

а березова відшаровується

шкурою далматина

слова з пересохлого горла шурхотять

лягаючи на лобове скло мовчання

переходжу осінь на жовтий колір

пришвидшую кроки

наздоганяючи серцебиття

17.03.22