«Відцуралися люди мене!»

Відцуралися люди мене!

Сей та той надійде і мине!

Тільки боязно скоса зирне…

Чи бояться ті люди мене?

Я блукаю, мов звір серед гір,

Серед шуму вулиць містових,

В серці чую слова, мов докір:

«Ти проклятий один серед них!»

Самотою ходжу я, мов блуд,

З горем в серці нестерпно важким…

Всі знайомі минають, ідуть –

Поділитися горем ні з ким.

Якби в сльози кривавії знов

Міг я все своє горе розлить,

Я би виплакав всю свою кров,

Щоб нічого з людьми не ділить.

18 ноября 1880