Віддай мені мою частинку неба

Віддай мені мою частинку неба,

Нічого більше не візьму у тебе.

Віддай мені назавжди лиш його,

Частинку серця і життя мого.

Тебе благала і просила,

Й чекала,скільки було сили,

Віддай мені тепер його,віддай,

Натомість, все що маю – забирай.

Від дня до дня останній час живу,

Я прірву пустоти твою долаю.

Чекання довгу нитку я порву

І знов себе із небом поєднаю.

Любитиму його я щохвилини,

Який швидкий не був би часу плин.

Він – доля із цих пір моя єдина,

Життя мого назавжди сенс один.

І ти йому належиш відтепер.

Він все з-перед обличчя мого стер,

Весь світ тепер залишився у нім,

Непідвладним став законам він твоїм.

Мить,що забере у нас розлука

До кінця наповнить серця мука,

Коли ти за мною знов прийдеш

І мене з його обіймів забереш.

Тебе в своїх віршах давно топлю.

Як свою самотність пережити,

Та при цьому глузду не губити,

Розкажи мені тепер,молю.

Вірний погляд й усмішка його,

Й тепле слово гріє мою душу.

Щодня я чую серця стук свого,

Бо заради нього жити мушу.

Я чекатиму тієї миті,

Коли будеш ти у нас один на двох,

Коли нас із ним обох

Не розділятиме ніщо на світі.

05.02.2013