“Видихну серед ночі”

Іванові Царинному

Видихну серед ночі

в мокрих дерев стіну:

лісе, бездомний отче,

маємо ніч одну.

Зникло і соло вовче

з мокрих твоїх сторіч.

Лісе, бездомний отче,

маємо тільки ніч.

Вмію налити жовчі

в нашу самотину.

Лісе, бездомний отче,

маємо ніч одну.

Маю я, смертний, очі:

стільки у тьмі облич!..

Лісе, бездомний отче,

нам не прожить цю ніч.