Відкиньте некронауки

Пліснявою тхне від ваших наук.

Так із живої людини робиться сонний павук,

а де наука, 

       що покаже безсмертну цінність совісті й мужності,

щоби зло у собі безапеляційно подужати?

Відволікає людей чортзна-що

від розрізнення того, що є добро, а що — зло.

Зніміть з циліндричної голови ковпак-капелюх:

нинішній стрій (в тому числі й науковий) протух!

Постривайте, перша й найголовніша наука —

як на цій покоробленій злом землі стяжати Доброго духа,

не заплутавшись у безлічі ідеологій і заморочок.

Хто розпізнає божественний почерк

серед запльованих урн на приміському вокзалі,

той може сказати: я вкушав із позачасової чаші Грааля,

бачив живе божество у його іпостасі недовідомій.

Як зізнавались великі стáрці, мені б додому, додому...

Добре знайти дім тут.

            А все інше — як мотлох, що проноситься óсторонь,

і краще б пішов та зібрав до холодної ночі хворосту.