Відкриваю очі на світ людей, читаючи різні новини.

Відкриваю очі на світ людей, читаючи різні новини.

«Застосували важку вогнеметну систему по всіх позиціях.»

І малюю собі в голові страшні, болючі картини:

як весь світ від тої «системи» раптом вицвіте…

Далі бачу: «Повідомляють у місті про сильні вибухи.»

Чую наче серце моє вилітає кудись з грудей.

І прокидаються чи то ненависть, чи то страхи,

бо «окупанти дев’ятого травня готують провокації з можливим розстрілом людей»…

Бачиш світ наче звик… і не розумієш до чого?...

Й намагаєшся собі дати відповідь: хто взагалі така «людина»?

Ішли цілим світом вперед і впевнено кожного року казали «ніколи знову»,

але ж знову і знову холоне кров у наших судинах.

Потім читаєш: «Містяни ракету у небі бачили»,

і не знаєш, чи ті ж містяни побачать перемогу і мир…

Чому жодна країна світу потвору таку не добачили?

Чому Україна під звуки тривог сидить під землею замість свої квартир?

Чому продовжували стільки років продавати нелюдам зброю?

Чому не зупинили окупації і знищення інших держав?

Чому не ваша підтримка, а наші життя є плата за волю?

Мій любий світе… та хто ж тебе так прокляв?...