Відлетіла голубка з моєї долоні

Відлетіла голубка з моєї долоні

крізь шепіт вітрів і щетину морозів

не бачивши зверху, що з тої погоні

далеко до літа і жита покосів.

Вона стрімко летить, дзьобом хмари січе

між краплинами дощ оминає

але знає вона, що туди, де летить,

її душу теплом обпікає.

Її люблять усі, і вона любить всіх,

і ще тільки з цих губ пила воду,

але серце голубки всього лиш для тих,

хто такою прийнять її згоден.