“Відлине день без’язикий”

Відлине день без’язикий

І чути в тиші нічній:

Люди, дерева, ріки

Тужно кричать: «Не бий!».

Затулити вуха. Заплющити очі.

А втім не варто, бо я вже звик.

Щогодини, щодня, щоночі,

Немов білокрів’я, ковтати крик.

1968