відповідь таємному Миколайчику.

Я не був хорошим, і не був слухняним

Якщо взнає як живу то засумує мама

Я не хочу бачить, я не хочу чути

Я волію над усе про все навколо забути

Тут немає світла, тут немає щастя

Занапастив все я сам що колись мав прекрасне

Все що залишилось все піде за вітром

Все що залишилось смерть-вірші без пісні

Я занадто тут і я занадто марний

Я гадаю прийде смерть і зробить все захмарним

Залишу все що є і всіх кому непотрібен

Я не хочу жити скнарно битися над хлібом

Всі кажуть взяти в руки себе стати кращим

В моїх руках є шлях зробити все інакшим

Але занадто слабко мені щось почати

Настільки ж само слабко взяти й перервати

Перервати цикл що не дає жити

Перервати цикл там де можу я лиш нити

Щоразу як побачу тебе я заплющу очі

Рахую до чотирьох не дочекаюсь ночі

Ті гори за якими мене не чекають

Ті гори за якими стрімко час спливає

Я ступлю чоботом на камінь що спить на підніжжі

Розвернуся і піду на річки дно так ніжно!