Відповідальність за створіння

Відповідальність за створіння Боже,

На себе люди узяли давно.

Та що ж йому сьогодні допоможе,

Коли жахіття видно за вікном…

Коли війна непрохана додому

Прийшла до нас, і розбрат принесла…

Коли безліч створінь лишились дому

Та віра в перемогу лиш зросла!

І цуценя, і кішка, що лишились,

Коли людина утікала й йшла…

Усе ще так чекають, щоб людина

Двері відкрила, й врешті в дім ввійшла.

Хоч може вже й немає того дому,

Може й людини тої вже давно нема.

Вони все вірять, що колись потому -

Прийде господар й скінчиться зима.

І як собака Крим вив на руїнах

Будинку, де була його сім’я.

І скільки підірвалось вже на мінах,

Тих кого не дізнаємось ім’я…

І скільки у вогні ракет згоріли

Невинних, милих, та малих звірят.

І тих пташок що мирно гомоніли

Нема вже. І не видно оченят

Дітей малих, що щойно народились…

Навіщо було, скажіть, убивать?

А взагалі на смерть не заслужили,

Ніхто, кого ще Бог не встиг забрать…

Нащо ж прийшли, вам тут ніхто не радий!

Нащо людей калічите й тварин?

Чим завинили ми країні вражій?

Що лізе нас вбивати через тин…

Та ми їх точно переможемо, я певна.

І все на своє місце стане знов,

І коли воля буде в нас духовна -

Створінням подаруємо любов.