Війна

By Алла Роль

Written 2017-05-25


Сьогодні плачуть матері…

Сумна статистика – прогноз погоди,

Реклама, знов статистика і без купюр:

«За все заплатите, уроди!»

Крізь незакритий коридор

В країну тиснеться російський вор,

На землі райські, у сади,

Напитися дніпровської води,

Коли так званий кум і брат,

Як прояснилося, нарешті, є кривавий кат.

За мову батьківську, за переконання

Веде жорстокий допит до визнання,

Що є московська правда лиш одна,

В Кремлі її диктує сатана,-

Під ликом Путіна–Путяри,

Тут тіло України рвуть безликі гіркіни-безляри.

(І незчисленна їх зелена рать.-

Російських одщепенців наплодила їх «едрёна мать»!)

Не вірили вкраїнськії сини,

Що з півночі чекати їм війни.

Тепер за легковір’я і братськую любов

Найкращі патріоти проливають кров,

Як, власне, проливали і впродовж віків

За мову, за народ, проти москальських ворогів.

Хто у застінках, хто на засланні,

На визнаній й невизнаній війні,

В Голодомор, в тилу, на всіх фронтах

Лягло наших людей. А по світах?

Й сьогодні гинуть праведні сини

За отчий край без проголошення війни.

І скаже хто, чи в цій війні

Не доведеться полягти й мені?

Як не від кулі, то у забутті,

Покинутій і не почутій ще у цім житті.

Та оживає під ногами знову твердь,

І знов лунає, як колись: «Вкраїна або смерть!»

І вибір за тобою, друже мій!

У кожного до смерті гостинець свій,

До неї можеш ти іти хоч до ста літ,

І сто разів стрічати будеш весен цвіт,

Але до часу цього якщо не скинеш ти ярма,

То все дарма –

Наступне покоління не простить в тобі раба.

11.07.2014 р.