Війна

І знов сидиш ти ввечері темному

Течуть ті зльози знов на мимохіть

Души і серця вже немає

Не можеш більше стримать сліз

Від того , як хлопи вмирають

Вони ж ще все малі були

Життя для них лиш починалось

Хотіли жити як і всі

Та бачиш смерть їх за свободу

За віру, честь та за любов.

А інші срані мурдолаки

Ховають сраки у хати.