«Війна»

Бог чує твій стукіт серця,

Він знає, що ти тремтиш,

Постійно про щось благаєш,

Ночами давно не спиш.

Ці обставини навчили нас чути,

Вслухатися в кожен шум,

Але ми повинні збагнути,

Що це Божий задум був.

Можливо у тебе друже,

Думки виникають такі:

Ну нащо Господь наші душі

Стирає з лиця землі?

Відповідь проста і банальна,

Можливо не схочеш її приймать:

Але нам треба усім покаЯння,

Щоб істину Божу звіщать.

Так, Бог сьогодні карає,

Наказує кожне дитя,

Але це лиш для того,

Щоби змінити твоє життя.

Господь не бажає давати

Даремні тобі страждання,

Бог посилає випробування,

Щоб запалити в тобі бажання:

Служити Господу без вагань,

Надіятися, вірити і молитись,

Не будувати марних сподівань,

А перед Богом в покорі схилитись.

Він хоче викинути з твоєї душі сміття,

Поправити твій світильник,

Він хоче змінити твоє сприйняття,

Щоб був ти Божий прихильник.

Щоб вибирав Господа ти завжди,

І знав, що щастя лиш в Бозі.

Щоб ти впевнено йшов із Ним до мети,

І вірив Йому на дорозі.

І це важливо друзі знати,

Бо саме в моменти безсилля -

Тільки Господь поможе нам встояти,

Це потрібно визнати і завжди пам’ятати.

Питань лунає багато,

Та все насправді простіше:

Ми повинні почати жить свято,

Іди до Бога скоріше.

Він наповнить серце твоє любов’ю,

Пошле тобі спокій і радість,

Омиє гріхи твої Кров’ю,

Повір в цю просту реальність.

І питання стоїть не в тому:

«Чому Господь допускає:

Страждання, війну і втому

Нащо Він це дозволяє?»

Питання навіть не в тому:

«Чому Він не йде рятувати?»

Цю біль не можливо нікому

Словами простими сказати.

Питання не в цьому, мій друже!

Чому саме так - не запитуй.

Постався до цього байдуже,

Не мудруй, а краще пильнуй.

Питання до тебе сьогодні:

«Чи підеш ти слідом за Богом,

Коли вороги з безодні

Атакують противним гріхом?»

Хто для тебе підтримка?

Поміч і допомога?

Не розуміючи Бога,

Чи підеш на зустріч до Нього?

Коли навкруги тривога

Коли ти не знаєш, що далі,

Господь твоя перемога,

Забудеш із Ним про печалі.

Автор: Генріх Ванеса