Війна

Війна… Вона страшна й безжальна.

Війна… кривава і скандальна.

Вона не питає чи хочеш ти жити

Одна лише мить – і очі закриті.

Невинні життя війна відбирає,

Співчуття і жалю ворог не знає.

Гранати летіли і кулі свистіли,

А ті юні хлопці ще жити хотіли,

Бо вдома чекали на них рідні та друзі.

Тепер вони сльози втирають у тузі.

Щоночі молилась до Бога матуся

Щоб син із війни живим повернувся.

Коли все скінчиться? Чи настане та мить

Як мирного неба засяє блакить?

Солдат прийде додому, обійме матусю

І скаже: «Я бачив смерть, я вже не боюся».

Для мами найбільше щастя на світі

Коли поряд з нею здоровії діти.

Від щирого серця я всім вам бажаю

На мирному небі хай сонечко сяє,

Хай діти не знають слова «війна»

І хай лиш в минулому буде вона.