Виходить я любив (Кого?)

Я напишу цей вірш для тебе.

Ти маниш, мов зіркове небо,

На яке я дивлюсь по ночах,

Коли залажу на відкритий дах.

Я напишу цей вірш про тебе.

Ти — зірка, що впала з неба,

Якої не бачив я ніколи ще...

І з тобою я забуваю про все.

Про майже все з тобою забуваю,

Коли до себе ніжно притискаю.

Але не можу я забути той момент,

Коли до скроні я направив пістолет.

У той момент я міг усе обірвати.

І не зміг би вже про себе нагадати.

Цей вірш, його не зміг б я написати.

Роки пройдуть... тебе я буду пам'ятати.