Вікно підводних барабанів

Один сумнівний на човні митець

В ранковий час заплів сітки у коси…

Ні!- не зорі, не мріям хмарочосів,

Не горам рік, ні хмарам накінець.

Тож переваж біліше над усе -

Шпангоут з бронзи тихо падай в штольню,

То буде сплеск весни і риболовлі

В раптово охолоджених глясе.

Шуми моє обійстя,

Шкрябай перст,

Бий у вікно підводних барабанів,

Забутих у глибинах океанів ,

Де в кожного свій особливий quest.