«Викрадена молитва»

Як прикро, що стихла молитва

Серед Моїх дітей, що Я так полюбив.

У ваші життя Я хотів дати світла,

Та святощі Божі народ загубив.

Багато залишають таємні кімнати,

Забирає все більше людей марнота,

А Я бажаю вашу віру зміцняти

І правду вложити у ваші вуста.

Як багато не думають над духовним: Живуть у релігії, без мети,

Гріх став для них рідним.

Перевір і себе, чи не є такий ти?

Мені прикро про це говорити,

Та диявол вас геть обікрав.

Прийшов він для того, щоб вас погубити,

Щоб битву духовну йому ти програв.

Чому не шукаєш спілкування зі Мною?

Де ти лишив свою першу любов?

Стаєш ти людиною вже земною

І Я не чую твоїх молитов.

Ворог багато забрав,

Потягнув за собою,

Видно, їх він давно вижидав,

Пильнуй, щоб не зробив він таке із тобою.

Багатьом він очі закрив,

І вашу віру розбив,

Легко так обдурив,

А ти - його полюбив.

Багато п’ють із чаші демонської

Скрізь ідоли заполонили собою.

Я давати бажаю води живої,

Але ви живете суєтою.

А Мені так боляче, коли не прославляють,

Коли плюють і Слово зневажають,

Коли грішать, обманюють і забувають,

Коли кричать, гадають і вбивають.

Сатана сіє сумніви, невірство і гордість.

Забирає радість, мир і спокій.

В житті християн - це реальність,

Більшість ідуть по дорозі широкій.

Але Я - Бог ревнитель.

Знає про це усе небо й земля.

Діти, Я ваш Відкупитель,

У Мене є сила: звільняти від усякого зла.

Тому Я чекаю тебе на молитві,

Наші відносини знов віднови,

Перебувай завжди в Слові,

Душу і серце своє зміцни.

Я бажаю бачити тебе на молитві

Бо це місце зцілень, благословінь і сили.

Це місце духовної битви,

Хочу, щоб ви переживання свої там ложили.

На молитві ти будь гарячим,

Як раніше охочим і спраглим.

Молися - не будь ледачим,

А стань люблячим, і терплячим.

Не шукай відмовок, щоб не молитися

Бо Я Бог, який дає час і можливість.

Зроби все, щоб змінитися.

Добрим бути - це особливість.

Довірся Мені і Я тебе не залишу,

Я буду вірний, і з тобою піду до кінця.

Тільки будь відданий, без всякого фальшу

І отримаєш нагороду на небі: вінця.

Автор: Генріх Ванеса