Вільні ночі (273)

Я ночами живу-байдикую,

читаю вірші, слухаю музику, пишу.

У собі шукаю недоліки, мрію про майбутнє,

а іноді просто очі сушу.

Як було би добре, ну хоч на хвилину,

спинити потік з хаотичних думок.

Тоді став би схожий і я на людину,

написав з голови цілу купу книжок.

І життя стало б легшим, як не стільки ідей,

що не так, де і з ким, не обходило б нас.

То й зняти тягар я би зміг із грудей,

і сказати багато неозвучених фраз.