Він мій струс мозку,

Він мій струс мозку,

струс серця.

Нудить від нього.

Кривить від нього.

Де сенс тут?

Роздерті всі мови,

всі рухи, всі мантри.

І вперті думки

не дают мені спати.

Роздати б комусь,

поділити би навпіл.

Я скоро зігнусь!

Знайти би на мапі

те місце де сонце

ціну якусь має,

Комусь б розповісти,

як серце вмирає.

Вже досить! Доля, пусти,

вже не можу.

Я хочу цвіти, а не гнити

тим паче від нього.