Він вже не поведе мене до школи

Він вже не поведе мене до школи

І під вінець він теж не поведе

У мого тата — зовсім інша доля:

Пішов у засвіти, де ангел нашого жде.

​Ніколи вже не скаже любій доні,

Що у принцеси захист є завжди.

Ніхто так не всміхнеться на пероні,

І серце не сховаєш від біди.

​Татусю милий, рідний, моя сило,

Сумую дуже, бачу уві сні...

Колись мені ти дарував ці крила,

І віру, що допомагає й дні.

​Я, рідний мій, усе намагаюсь жити,

Робити щось, та все воно не те...

Життя іде: робота, сім’я, діти,

А в серці пам'ять про тебе живе.

​Ти вже не поведеш мене до школи,

Найкращий в світі приклад — це був ти.

Та ти навчив любити, як ніколи,

І з гордістю крізь це життя іти