“Він жив один в своїй пустелі”

Він жив один в своїй пустелі,

В краю думок і мрій своїх,

На мить одну злітав на скелі

І знов для неба кидав їх.

“Самотній він, — юрба казала, —

Як жаль його…” і далі йшла,

І в повній щирості бажала

Зробить посмітюху з орла.

1906