він зовсім не її типаж

він зовсім не її типаж

а вона проста дивачка

однак це на перший погляд

як оманлива цукеркова пачка

вони несвідомо заперечували правду

жартами приховували дійсне

катували знаки і співпадіння

стверджували про несумісне

з нічого сталось усе

під місяцем срібнолитим

ніхто вже нічого не казав

чистим дітям любовʼю вмитим

а потім ..

її очі наповнені краплями

сповідували гріховну карму

його ж полонило збентеження

як відчинили ворота храму ?

і тоді чинили саботаж

ні на що не зважаючи

в чорній кімнаті із зачиненими дверима

штори шовком таючи

мовчали і тримали таємницю

до якої причетна відьма

туманом вкрилось поле

а ранок вже стукає у вікна