він

Він

З’явився дуже несподівано.

Написав: макарони будеш?

Я приготую.

Ніч. Зима. Чорний кіт перейшов дорогу.

Нічого не очікувала.

Сходи на 5 поверх.

Металеві двері.

Посмішка,

Привітанням

Звертаю увагу на пальці.

Пальці довгі

Очі світлого кольору.

Квартира із гарним балконом.

Книги

Картини

Светер не дуже прикольний.

Звісно, куди ж без цієї банальності

Цієї оцінки.

Кілька бокалів вина

Кілька стаканів віскі

Він питає: ти взагалі мене не боїшся?

Я могла б не відповідати,

Але я тоді

Хотіла стертись з землі.

Вийти з планети,

Сісти в літак і розбитись.

Звісно не боюсь: кажу я

І питаю, чи він має ще одну сіжку.

В кінці цього всього я все ж дійшла до цілі.

Тільки не стерла себе,

А стерла минуле

Надії

І наростила в собі провину.

Яка розростається як пухлина

Проривається, як його пальці в моє тіло.