ВІНОЧОК З КОЛОСКІВ

А я сплету́ віночок з колосків,

І соняхи у нього повплітаю,

Додам у нього гілки чебреців

Ще й пісню про Вкраїну заспіваю.

А ще візьму́ колосся цілий сніп,

І ніжно до грудей його приту́лю,

Щоб більше в нас не бу́ло чорних діб,

Молитвою від ворога зату́лю.

А душу вишиванка зігріва,

Бо поле хлі́бне знову сколоси́ться,

Вуста шепочуть золоті слова́,

На мирне небо зможу я дивиться.

Гойдає вітер ниву золоту,

І жайвір пісню голосно заводить,

Молю́сь за землю-ненечку святу,

Хай мирне сонце на світанку сходить.

Стрічки́ розвіє ле́гкий вітерець,

Краплинами роси́ буду вмиватись,

Молю́ся, щоб прийшов війні кінець,

Й від вибухів щоб більше не здригатись.

То ж я сплету́ віночок з колосків,

Ще й очі в мирне небо я підве́ду,

Дзвінкий полине в піднебесся спів,

Рукою по землі́ святій проведу.

11.09.2022

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022