Вінок

By Тіна Карабанович

Три сльози…

Обітниці

й зірки…

Впустила за водою

і той вітер,

що з тобою…

Приніс мені зажуру

і рути цвіт,

що хоронитиме від бід…

Чи можливо знати

за що купити і продати-

серце…

І посміхаються лиш там,

де збудовано одвічний храм…

Любові…

Та хто це знає?

Лиш той кого

сонце не палить й не карає…

І в обітницях своїх вважай за правду не слова,

А -очі….

І пусти вінок за водою,

синьою рікою…

І пусти вінок з журбою,

як жаль що не з тобою…

автор:

Тіна Карабанович