ВІР

By Согор Богдан

Мені не раз ти обрізала крила,

Топтала трепетливі почуття,

І хоч бувало опускали сили,

Та все ж живу для тебе це життя..

Я часто задавав собі питання,

Не міг заснути в небо зводив зір,

Чи щирим є твоє палке кохання,

Чи це уяви буйної моєї твір..

Коли я біля тебе в серці скрипка,

Життя моє святкує гучно пір,

І я тебе благаю, сильно – палко,

Мені ти тільки дуже прошу вір..

Бо я тобі завжди говорю щиро,

Без всякого лукавства і брехні,

До тебе почуття мої невинні, чисті,

Я прошу, я благаю просто вір мені…