ВИРІЙ

За проміннями Сварожими,

За край неба, восени,

Із останніми погожими

Відлітати до весни.

Відлітали в небо з піснею

У далекії краї,

В ясне Сонце й теплі промені

Літа вічної пори.

Кличуть-кличуть всіх з собою,

Тягнуть душу із очей,

Марять землею чужою -

Там чекають вже гостей.

Вирій...

Забрали той жар від земленьки,

Щоб не датися до рук,

І пустились палкі серденьки,

Змахів крил лишивши звук ...

І пустились геть від тебе -

Чули-знали, що прийдеш.

Не бере журба, бо то так треба -

В теплий край, що не знайдеш.

Вирій...

_____________________

Слухайте на YouTube Spotify iTunes

Грудень - Вирій