Вірменський триптих

З Армена Шекояна

1. Поет

Він повернувся із мандрів дальніх

і сказав,

що бачив усе.

Він повернувся із відчуттям,

що може звільнити від болю

душі людські,

але поки що не знав,

із чого почати,

несучи пилюгу доріг

на своїх плечах,

а в такому вигляді – незручно.

Він печальним був,

бо в дорозі розгубив

свої старі пісні,

він був знічений,

бо нові пісні,

які склалися в путі,

він ще не міг співати.

Він припав до землі,

щоб усе обдумати і відпочити,

але почув такий рідний запах,

аж йому світ хитнувся,

і він зрозумів,

що стає землею.

2. Швець

Значить, так: Арон завжди посміхається,

працюючи або відпочиваючи.

Разом із ним усміхається з фото над головою

Ален Делон перших своїх фільмів.

Арон – швець. У ного майстерні

живуть кінозірки

і кілька постійних клієнтів.

Арон усміхається із цвяхом у зубах,

ніби так і має бути.

Арон совісний –

клієнт ніколи не запитує про ціну завчасно.

Коли питання політики вичерпані,

Арон починає будь-яку іншу тему.

Все ж нікому не вдалося дізнатися,

коли він народився,

звідки він до нас прийшов

і відколи сяє його усмішка.

Поруч із ним все настільки живе,

що, здається, мисливець на фото

зараз вистрелить.

Для Арона життя – таке свято,

Як воскресіння для душі.

3. Дід

Сумирним, спокійним чоловіком

був мій дід,

а коли говорив згарячу,

завше додавав: “Так сказав Шекспір” –

і ми змушені були поважати

того Шекспіра.

Мій дід не любив лайки,

сідав за стіл, якщо запросять,

не пив ні грама,

а хмелів за всіх.

На нього находила іноді

незбагненна печаль,

яку ніхто не міг пояснити,

але навіть у такі дні

він не забував нагодувати курей.

Він завжди про все пам’ятав

і завжди свої оповіді починав так:

“Турки напали вночі…”