“вірність безжальна предвічного голосу”

faithfully tinying at twilight voice…

вірність безжальна предвічного голосу

з тліну безмірного крекче судьба:

знову (у кожнім найменшому волосі)

безповоротність часу проступа

чистою правдою лиш особливе

серця терпіння в огромі страху;

кожного птаха мовчання згірдливе

хто відтерпіти згодиться в гріху

— зараз, відтятий від щастя-над-щастя

шепотом шепоту твого, готовий

(в’язень безстрашний в мурованій пастці

мініатюрний самотній чудовий

всесвіт увесь тут в листкові єдинім)

дякувать сам собі сам собі винен