Вірш Микиті

Скажи, Микито, ти мене кохаєш?

Не жартома, не на один лише день.

Коли мовчу — ти серцем відчуваєш,

Що я вже вся належу цій весні між нас двох тіней?

Скажи, я в твоїх думках лишаюсь?

Коли не поруч — чи бракує мене?

Чи так, як я, до тебе повертаєшся

Думками теплими крізь шум і метушню щоденних сцен?

Бо я до тебе — ніжно і без страху,

Без ігор, без півправди і без масок.

Я поруч хочу бути не на мить, а назавжди,

Твій спокій, твій вогонь і твоя ласка.

Тож скажи чесно, тихо, без прикрас:

Чи є в твоєму серці місце нам?

Чи я для тебе — просто випадковість,

Чи твоя жінка… і твоя любов одна?