«Віршик про неї»

І люди не важливі,

І слова, і сенси,

Коли я бачу очі щасливі,

Очі улюблені й красиві.

І переживання зникають,

І нерви, і жертви,

Коли мої думки витають,

Думки про прекрасне — про неї.

І все-все на світі мені не потрібне,

І всього мені вже не треба.

Лиш тільки лице її тендітне,

Лиш тільки воно для мене є рідне.