Вишиванкою доля стелилась

Вишиванкою доля стелилась,

На ній колір червоний і чорний.

Світла радість й журба оселились

У моїй і твоїй, друже долі.

І сміялась, і плакала часто,

Наче скрипка чи диво-сопілка

Про недолю чиюсь та про щастя,

Про розлуку й кохання довіку.

Хай же стелиться доля барвінком,

Рушником вишиваним крилатим.

Жити всім щоб під небом блакитним,

Сонечку й мирним дням усміхатись.

2025 р.