Вишня

Тут немає цвітіння, лише вічнозелена бездна

Того лісу, де не моє коріння і не мої весни

Залишившись одною обирай своє коло пекла

Так хотілось хоча б у п'яте, але моє то не далі ніж перше

Кров зелена від хвої стала, вдихай більше допоки можеш

То уже не біль у суставах, але легше так і не стало,

Прошу, всі мої нескінченні бажання закопати під вишнею вдома

Здогадалась, що то – не кохання, тільки довга дворічна кома