Вітер листям золотавим бавиться грайливо

Вітер листям золотавим бавиться грайливо.

Кружить вихором яскравим повітряне диво.

Піднімається, злітає танок бурштиновий.

Уповільнено спадає наче сніг казковий.

Осінь землю прикрашає у вбрання барвисте.

Гостювати спокушає в свято урочисте.

Різнобарвною красою тішить і милує.

Чуттєвістю неземною у душі чаклує.

Осінь-осінь, я б з тобою назавжди лишився.

Але сумом і журбою твій наряд покрився.

Крають серце, крають душу спогади зрадливі.

Заморозити їх мушу бо ятрять журливі.

Промайнули відлетіли літа молодії.

Скроні в думах посивіли, відійшли надії.

Осінь, твоя позолота золотом не буде.

Краще спогадів гіркота ніж дурман облуди.

Хай під снігом замерзає біль від втрат зимою

І щасливі залишає спогади зі мною ...

07.11.2020