Вітер віє

By Ганна Михайлюк

Written 2026-03-13 - 2026-04-05

Вітер віє у темні ночі,

Поки усі лягають спати.

З шафи дивляться очі —

Вони обирають, кого забрати.

Ходять по п’ятах,

Їм нічого сказати.

Обирають не по роках,

Вони не відчувають втрати.

Для них це насолода —

Жалість, біль та відчай.

Відчуєш, як пронизає прохолода.

Дивись. Не кліпай.

Їх бояться,

Вони — вісники смерті.

Нікому вони не коряться,

Шукають, кого б зжерти.

Але вони допомагають

Перебратись у інший світ,

Душі померлих забирають,

Помістивши їх у лід.

13.03.2026