Вітер з півночі

Вітер з півночі світ придушував,

Владу холоду будував.

До покори нас все примушував,

І століттями руйнував.

Покотилася над державою,

понад простором чорна тінь.

Повернулася вже кривавою,

Давить холодом потрясінь.

Вітер з півночі хмар торкається,

Понад пам’яттю поколінь.

Покорити нас намагається,

Зазирається в далечінь.

Край наш зброєю перекраяний,

З книги вирвані сторінки.

Вітер з півночі – непокараний,

Нами проклятий на віки.