“вітер”

By Іван Андрусяк

вітер

навздогад гортає

твоє волосся

так

як вогонь

сторінка за сторінкою

повільно пожирає

книгу

і мені тоді

дуже хочеться тебе

погладити

я навіть не боюся

обпекти пальці

боюся лишень

що в моїй долоні

залишиться дрібка

попелу