Вияв осінньої вдачі

В морозних обіймах вітрів,

Як вияв осінньої вдачі,

Холонуть,хоч завжди гарячі,

Долоні в кільці рукавів.

І з неба крутих куполів

На тебе зухвало ззирають

Хмарищі, мов пурпур криваві,

Рум'яних своїх кольорів.

За ковку взялись павуки,

В повітрі летить павутина, 

На ній, на хисткій волосині

Мандрують вони крізь віки.

Нап'ються вологи мохи,

Їх листя від нас поховає.

В мовчанні холоднім ридають

Останні осінні квітки.