віє...

віє

віє

колеться вітер

бджолить

ходять ходором

ялинові руки-ножиці

сиплеться глиця

раптово даючи себе

погладити

годування з руки цикад

перемеленим звуком

розраджує вітер

він знає —

спокій це те що можна покласти

на ліве крило бджоли

не переваживши правого

опукле мовчання стовбура

опукле здивування роси

камінь як інша подоба гніву

холодного і тривкого

який може прийде по нас

як і ми по нього

а поки

кілька слів про вразливість

знов недомовлені

і крила бджоли тремтять

намагаючись не впустити

і зберегти

02.07.24