Візьми мене у сни тисячоліть...

Візьми мене у сни тисячоліть,

Туди, де обіймають небо хмари,

Де серце в тілі більше не болить,

Не бачить розум пристрасті примари.

І там нема мабуть вже каяття,

І линуть до Твого Престолу співи,

Бо Ти є Світло більше за життя,

Любов Предвічна, що дарує крила.

Візьми мене, я грішниця Твоя

В Твоїх долонях загубила душу,

Та що душа? Знайшла Тебе, Життя,

Як човен віднаходить свою сушу.