Вночі мій мозок працює творчо

Вночі мій мозок працює творчо і надихає на перемоги.

Шкода лише, що зі сходом сонця здійснити все це немає змоги.

Вночі все-все здається можливим і прагнень склалося вже багато,

Та ранок трудність несе зрадливу! І страшно взятись її долати...

Бо зранку також встає реальність. Вона прокинулась з першим півнем.

Вона пригнічує мою радість. Усе хвилясте поробить рівним!

А сяде сонце - відразу спати вона вкладеться, а я у ліжку

Почну знов думати і гадати, як обхитрити реальність-кішку.

...Нехай змагаються сонце й місяць. Я почекаю їх перемир'я -

Коли вони білий стяг повісять, знайду нарешті для серця мир я.