Вогники по бухті скрізь

Катер дає третій гудок —

Блискучий, витворний катер.

Місячної ночі ми кидаємо Владивосток

І рушаєм в бік, де темніє кратер.

Вогники, вогники по бухті скрізь,

Вода шумує, і колише хвиля.

В нашім серці правда немає сліз,

Мила?

Місто, місто в огнях зостається ззаду.

Море виблискує, тіні погляд лоскочуть.

Кохана — чому ми раді,

Чого серце хоче?

30. VI. 1917. Владивосток