Вогонь на вустах

By Олександра Небесна

Written 2025-06-02

Посмішка твоя - вогонь на губах,

Вона гріє душу мені в думках.

Такої краси я не бачив ніде,

Вона засліплює, тоне й веде.

Тож, зачекай - дай ще мить, не тікай,

Дозволь подивитись, не бійся, не карай.

Ту ніжну посмішку, світлу, живу…

Яку викликав - не я. Тож я лиш зітхну.