Вогонь війни розкидав біль і сльози

Вогонь війни розкидав біль і сльози,

У полі втрат лишив він попіл з мрій.

Розбиті долі й зламані дороги,

В серцях людей лишили слід сумний.

Дітей сміх замінили звуки грому,

Дощем із крові вмився світлий день.

І біль, і страх, і тихий крик додому

Не принесуть повернення на жаль.

Розлука з рідними, безкрає горе,

Обличчя суму серед темних стін.

Таємний плач, мовчання серед зорів,

Все це війна залишила як тінь.

Але у тьмі заграє промінь світла,

Надія в серці вірність зберіга.

Серед руїн, серед плачу і вітру,

Зросте весна, надія проросте жива.

Літвішко Таміла