Вогонь

Горить вогонь калейдоскопом барв,

мереживом фігур і форм незвичних,

завихреними рухами примар,

у ритмі танців  диких, екзотичних...

Десятками років у світ рослин

вливались сонячні рясні потоки.

У дерева інформаційний плин

лишався в пам'яті на довгі роки.

А полум'ю дарована лиш мить

і шанс лише один неповторимий --

воно живе, поки палахкотить,

не дерево, та ще не стало димом.

Воно кричитиь, розповідає нам,

що в пам'яті роками збереглося --

перебіги старих космічних драм,

про ті світи, що десь живуть ще й досі...

Цей крик нам зрозуміти не дано,

та знову щось хвилює, вабить око.

І полум'я запалюємо знов,

і очищаємося крок, за кроком.