Волошки в житі

Сапфіри в житі.

У променях - мов очі Нефертіті.

Спекотний серпень, втомлений як лев.

Тече Десна. У білім оксамиті

Туман сховав мереживо дерев.

Штрих акварелі.

Дорога. Поле. Знищені оселі.

І над селом байдужі небеса.

Пташині трелі.

З залізним корнем вирвані турелі,

А на броні іржавіє роса.

Вночі гриміло.

Над жовтим житом - мов метеорити

Ракети розривали небокрай.

Волошки в житі. Побиті.

Але живі в своїй жовто-блакиті!

І будуть жити. Вір. Перемагай.