Вона - моя Америка (226)

By Максим Марков

Written 2024-09-10

Я у цій найтендітнішій дівчині,

почуттів не плекаю ніяких.

Її форми давно були вивчені,

без примушень, проблем усіляких.


Її душу, мов море у давність,

всю відкрив, дослідив, пізнав.

Я Колумб, її штиль і плавність,

в океани її поринав.


Кожен клаптик і кожную лінію,

її тіла я вивчив, мов вірш.

Обладунки на ній з алюмінію,

шкода, не полонив раніш.


Від цієї милішої панночки,

почуттів моїх знову не видно.

Лише хіть, і наповнені скляночки,

чим закінчиться це очевидно.