Вона. Третій вірш.

на папері вона тонка

а в житті вся у сколах і тріщинах

я малюю її при свічках

а кохаю о темній опівночі

невагомо торкаюсь щоки

невагомість - то шлях до довіри

а під ранок шепочу вірші

хай ще спить , моє стомлене диво

відганяю від неї туман

їй в тумані ввижаються привиди

мов хлопчисько радію дощу

золотому дощу її хтиви

я чекаю її розмов

бо ж для неї розмова не просто

знаю певно - не слів потребує любов

а цілунків в шовкове волосся

пам'ятаю , що кава у неї міцна

що без цукру , але із цукеркою

і що спить вона мов дитя

і не дивиться у люстерко

на малюнках моїх вона

вся тонка , порцеляново - ніжна

а в житті так далеко близька

що я вивчив напам'ять всі тріщини...

2022 рік