Вона

Вона сьогодні в ресторані,

Красива та вже трохи п’яна.

Пригод шукає? Може, й ні,

Та біль свій топить у вині.

Їй чоловік сказав, до речі,

Зібравши вранці свої речі,

Що іншу жінку він зустрів,

Її ж ніколи й не любив.

Питати, в чом її вина,

Нема вже сенсу. І вона

Із шафи сукню дістає,

Ось зачіска, і мейк вже є.

Іде без подруг, бо вона

Не хоче жалю й співчуття.

А тут її ніхто не знає,

Вона вина ще замовляє.

Проходить декілька хвилин –

Навпроти чоловік один

Очима бісики пускає,

Весь час на неї поглядає.

Вона всміхнулась несміливо

І поруч сісти запросила.

Ведуть розмову, п’ють вино,

Ніби знайомі вже давно…

***

Пізніше в номері готелю

Сплелись два тіла на постелі.

В цю ніч дозволили собі

Забуть всі сумніви й жалі.